Хижа красуня Odonata

У минулому житті, якщо таке було, я була стрекозою, хижою красунею, «божественною стрілкою» або стану нею у наступному перевтіленні  - такого висновку я дійшла після 2-х тижнів провінційних  канікул.

Її можна звати Odonata або  Libellula, або просто бабка, проте мені пасує перше. ODO NATA.  Відтепер на підступне питання продвинутого рекрутера «з якою тваринкою Ви себе асоціюєте?» - я маю готову відповідь. «Я хижа красуня Odonata».

Вона виринула випадково, у коловороті чужого життя, і зачепила мене міцним гаком. Я зупинилась на цьому образі в процесі вибору контуру для штопки подертого светра і зависла на два тижні у фантазіях «з життя комах», нишпорячи в Інтернеті і шукаючи її всюди і у різних іпостасях. І хоча в кінцевому результаті вона, ЦЯ СТРЕКОЗА,  так і не відтворилась на тканині, проте вперто засіла у моїй голові і спричинила цілий рій думок про спорідненість між нею і мною, та відмінність між нею–мною і метеликами.

Надто манірні, меланхолійні, ледве притомні метелики не приваблювали мене ні в дитячому віці, ані у романтичному-підлітковому, і не чіпають мого зору і сьогодні. Тоді як  Металева блакить напористої летунки гіпнотизує і надихає. Зачепившись гачком думки за цей образ,  він наче очко поліз догори і перетворився у цілком сформоване відкриття – це я сама - стрекоза-стріла-летунка – за змістом і за формою, за кольорами мого окрасу і за прихільностями, за стихією і долею. Вода – моя стихія, улюблений металевий відблиск срібних прикрас та ніжність шовку,  сильна і тендітна і водночас, борець із шкідниками та несправедливістю. Особливий і гострий зір на 360 градусів. Перебуває у вічному польоті далеко від землі. Вона  - хижак. А відтак, і я -  хижа. Але схоплена людиною чи твариною, стрекоза смиренно  не жалить і не кусає. Вода, витонченість і внутрішня сила.